а҆рхїтриклі́нъ

а҆рхїтриклі́нъ [архитриклин]

Дч* ‹а҆рхїтрїклі́нъ› сущ. греч. из ἀρχή и τρίκλινος — букв. начальник чертога триложного; главный виночерпий. Ꙗ҆́коже вкꙋсѝ а҆рхїтриклі́нъ вїна̀ бы́вшагѡ ѿ воды̀, и҆ не вѣ́даше, ѿкꙋ́дꙋ є҆́сть: слꙋ́ги же вѣ́дѧхꙋ поче́рпшїи во́дꙋ: пригласѝ жениха̀ а҆рхїтриклі́нъ (Иоан. 2, 9).

СЦРЯ ‹архитрикли́нъ› ‹а›, с. м. Церк. ▸ Распорядитель пира. ◂ Вкуси архитриклинъ вина бывшаго отъ воды. Іоанн. II. 9.

чс *

gr архітріклі́нъ: S,m,anim; sg,nom

См| а҆рхїтрїклі́нъ а҆рхїтрїкли́нъ