а҆сі́а

а҆сі́а [асиа]

od Азия

Дч* сущ. собств. греч. Ἀσία —1) Азия; 2) Малая Азия (полуостров); 3) римская проконсульская Азия — provincia Asia В пределах ее находилось семь церквей асийских. І҆ѡа́ннъ седми́мъ цр҃квамъ, ꙗ҆̀же сꙋ́ть во а҆сі́и: блгⷣть ва́мъ и҆ ми́ръ ѿ сꙋ́щагѡ, и҆ и҆́же бѣ̀, и҆ грѧдꙋ́щагѡ, и҆ ѿ седмѝ дꙋхѡ́въ, и҆̀же пред̾ прⷭ҇то́ломъ є҆гѡ̀ сꙋ́ть (Откр. 1, 4). па́рѳѧне и҆ ми́дѧне и҆ є҆ламі́тє, и҆ живꙋ́щїи въ месопота́мїи, во і҆ꙋде́и же и҆ каппадокі́и, въ по́нтѣ и҆ во а҆сі́и (Деян. 2, 9).

Алекс ‹асі́а›, вторая часть свѣта, раздѣляющаяся на двоякую, большую и меншую. Въ новомъ завѣтѣ, наипаче о послѣдней, то есть Анатоліи упоминается, Дѣян: 19. 27. Асія толкуется болотистая.

ГлтНЗ (Ἀσία, Asia) – Азия. В Священном Писании под словом Азия подразумевается преимущественно Малая Азия. Деян 20:4 Послѣ́дова же є҆мꙋ̀ да́же до а҆сі́и.

чс 3 АП=1 АПБ=1

gr асі́а: S,f,inan,topn; sg,nom