благопрїима́ти

благопрїима́ти [благоприимати]

СЦРЯ ‹благопріима́ти› ‹пріе́млю›, ‹пріе́млеши›; ‹благопрія́ти›, гл. д. Церк. ▸ Принимать охотно, съ удовольствіемъ. ◂

Алекс ‹благопрія́ти›, пріемлю, пріемлеши, щастливу быть, Псал: 91. 15□. И благопріемлюще будутъ.