благохвали́ти

благохвали́ти [благохвалити]

od воздавать великую похвалу

Дч* воздавать великую похвалу.

СЦРЯ ‹благохвали́ти› ‹лю́›, ‹ли́ши›, гл. д. Церк. ▸ Воздавать великую похвалу. ◂ Недоумѣетъ всякъ языкъ благохвалити тя по достоянію. Ирмол. гласъ 2, пѣснь 8.

чс 19 МнС=1 МнК=9 ТрЦ=3 Акф=2

gr благохвали́ти: V,ipf,tran; inf