воздержа́тель

воздержа́тель [воздержатель]

Фл ‹Воздержатель›, ‹воздержательник›. Совр. нет. ▸ Тот, кто проводит свою жизнь в строгом воздержании; аскет, подвижник; правитель. ◂ Изб. 1073 г. Вост. Микл.

чс 1 МнС=1 Сол=1

gr воздержа́тель: S,m,anim; sg,nom