возлю́бльшїй

возлю́бльшїй [возлюбльший]

ГлтНЗ (ἠγαπηκώς, qui expeterit) – возлюбивший. 1Тим 4:8 не то́кмѡ же мнѣ̀, но и҆ всѣ̑мъ возлю́бльшымъ ꙗ҆вле́нїе є҆гѡ̀.

чс *

gr возлюби́ти: V,pf,tran; °

См| возлю́бленный возлюби́ти