возри́нꙋти
возри́нꙋти [возринути]
Фл ‹Возринути›, ‹воздринути›. Совр. нет. ▸ Оттолкнуть, отринуть; повалить. ◂ Изб. 1073 г., 182.
чс *
gr возри́нути: V,pf,tran; :
возри́нꙋти [возринути]
Фл ‹Возринути›, ‹воздринути›. Совр. нет. ▸ Оттолкнуть, отринуть; повалить. ◂ Изб. 1073 г., 182.
чс *
gr возри́нути: V,pf,tran; :