возѡблада́ти
возѡблада́ти [возобладати]
od ‹Возоблада́ти› начинать управлять
Дч* ‹возоблада́ти› глаг. начинать управлять, повелевать. сі́и бо бꙋ́дꙋтъ, и҆̀же воз̾ѡглавѧ́тъ нечє́стїѧ є҆гѡ̀ (Втор. 28, 12□).
чс 1
возѡблада́ти [возобладати]
od ‹Возоблада́ти› начинать управлять
Дч* ‹возоблада́ти› глаг. начинать управлять, повелевать. сі́и бо бꙋ́дꙋтъ, и҆̀же воз̾ѡглавѧ́тъ нечє́стїѧ є҆гѡ̀ (Втор. 28, 12□).
чс 1