возѡблада́ти

возѡблада́ти [возобладати]


od ‹Возоблада́ти› начинать управлять


Дч* ‹возоблада́ти› глаг. начинать управлять, повелевать. сі́и бо бꙋ́дꙋтъ, и҆̀же воз̾ѡглавѧ́тъ нечє́стїѧ є҆гѡ̀ (Втор. 28, 12).


чс 1