врꙋчи́тисѧ

врꙋчи́тисѧ [вручитися]

Фл ‹Вручаться›, ‹вручиться›. ▸ Страд. к ‘вручать’, ‘вручить’. ◂ Жит. Андр. Юр., 7, 36.

чс 1 Трб=1

gr вручи́тися: V,pf,intr,med; inf