жа́жденъ [жажден]
САР-1 ‹Жа́жденъ›, ждна, ждно. прил. Сл. Жаждущій, пить хотящій. ‹Левъ алченъ и волкъ жажденъ›. Притч. XXXVIII. 15.□ →САР-1 т.2, с.1035
чс 2 ВЗ=1
gr жа́ждный: A; brev,sg,m,nom/acc
См| жа́ждный