жнѧ́й [жняй]
ГлтНЗ (ὁ θερίζων, qui metit) – жнущий. Ин 4:36□ и҆ жнѧ́й мздꙋ̀ прїе́млетъ – - а и҆ сѣ́ѧй вкꙋ́пѣ ра́дꙋетсѧ и҆ жнѧ́й.
чс 9 ВЗ=1 ЕВ=3 ЕВБ=3 СлП=1
gr жа́ти: V,ipf,tran; partcp,praes,act,plen,sg,m/n,nom
См· жа́ти