и҆згꙋби́ти

и҆згꙋби́ти [изгубити]

СЦРЯ ‹изгубля́ти› ‹ля́ю›, ‹ля́еши›; ‹изгуби́ти›, гл. д. Церк. ▸ Истреблять, умерщвлять. ◂ Яко изгубилъ ихъ Царь Сирскій. 4 Царств. XIII. 7.

Фл ‹Изгубить›. ▸ Погубить; потерять (совр. нет). ◂ Супр., 149, 29. Изб. 1076 г., 79 об. 7.

чс *

gr изгуби́ти: V,pf,tran; :