кровоточи́ваѧ

кровоточи́ваѧ [кровоточивая]

Фл ‹Кровоточивая›, в зн. сущ. Совр. нет. ▸ Женщина, страдающая кровотечением. ◂ Мар., Остр., Мф. 9, 20.

чс 6 МнК=1 ТрП=3 Проч=1

gr кровоточи́вый: A; plen,sg,f,nom

См| кровоточи́вый