мѣрноѧде́нїе
мѣрноѧде́нїе [мерноядение]
СЦРЯ ‹мѣрноядѣ́ніе› ‹я›, с. ср. Церк. ▸ Воздержаніе, умѣренность въ пищѣ; діета. ◂ Требуемъ же такожде не токмо діету или мѣрноядѣніе свое хранити, но и отъ всякаго иного грѣха свѣнитися. Кам. Вѣры. 831.
Алекс ‹мѣрнояде́ніе›, умѣренное употребленіе пищи. Ефр: Сир: 112 на об.
чс -