неподви́жимь

неподви́жимь [неподвижимь]


ГлтНЗ (μὴ μετακινούμενοι, dimotus; μὴ σαλευόμενος, stabilis) – непоколебимый; неотпадающий. Кол 1:23 и҆ неподви́жими ѿ ᲂу҆пова́нїѧ бл҃говѣствова́нїѧ (и не отпадаете от надежды благовествования).


чс 13 МнК=7 Трб=1 Проч=3


gr неподви́жимый: A; brev,sg,m,nom/acc

См| неподви́жимый