неподви́жимь
неподви́жимь [неподвижимь]
ГлтНЗ (μὴ μετακινούμενοι, dimotus; μὴ σαλευόμενος, stabilis) – непоколебимый; неотпадающий. Кол 1:23□ и҆ неподви́жими ѿ ᲂу҆пова́нїѧ бл҃говѣствова́нїѧ (и не отпадаете от надежды благовествования).
чс 13 МнК=7 Трб=1 Проч=3
gr неподви́жимый: A; brev,sg,m,nom/acc
См| неподви́жимый