ни́жнїй

ни́жнїй [нижний]

od нижний, земной

Сд нижний, земной, ὀ κάτω, κατώτερος: ♦ ни̑жнѧѧ пртвп. вы́шнимъ (небесному, духовному миру) земной мир: ве́сь бѣ̀ въ ни́жнихъ, и҆ вы́шнихъ ника́коже ѿстꙋпѝ неѡпи́санное сло́во был Он, Слово невместимое, целиком в здешнем (мире) и не оставил при этом никак вышнего (Сб Ак ик 8). Синн. мі́ръ се́й, вѣ́къ се́й.

ГлтНЗ (ὁ κάτω, imus, infernus) – нижний. Мф 27:51 И҆ сѐ, завѣ́са церко́внаѧ раздра́сѧ на дво́е съ вы́шнѧгѡ кра́ѧ до ни́жнѧгѡ.

чс 9 ВЗ=2 МнК=1 Мол=1 Тип=1

gr ни́жній: A; plen,sg,m,nom/acc