но́вѡ

но́вѡ [ново]


СЦРЯ ‹но́во› нар. Церк. ▸ Недавно. ◂ Обрѣтъ нѣкоего Іудеанина, именемъ Акулу, Понтянина родомъ, ново пришедша отъ Италіи. Дѣян. XVIII. 2


ГлтНЗ (προσφάτως, nuper) – недавно. Деян 18:2 а҆кѵ́лꙋ, по́нтѧнина ро́домъ, но́вѡ прише́дша ѿ і҆талі́и.


чс 8 АП=1 АПБ=1 МнП=1 МнК=2 ТрП=1 Трб=1


gr но́вѡ: ADV;