плѣнѧ́тисѧ

плѣнѧ́тисѧ [пленятися]

СЦРЯ ‹плѣня́ться› ‹ня́юсь›, ‹ня́ешься›; ‹плѣни́ться›, 1) гл. воз. * ▸ Прельщаться. ◂ Плѣняться красотою, добродѣтелью, краснорѣчіемъ, голосомъ, пѣніемъ. 2) стр. ▸ Быть плѣняему. ◂

чс 2 Тип=1 Проч=1

gr плѣня́тися: V,ipf,intr,med; inf