по́льный

по́льный [польный]

od равнинный

Сд равнинный, τοῦ πεδίου: прїи́де же і҆а́кѡвъ… въ мамврі́ю, во гра́дъ по́льный и пришел Иаков… в Мамре, в город равнинный (Быт 35,27). Пртвп. го́рнїй (см).

Дч* прил. (греч. πεδινός) находящийся в долине. и҆ прїи́дꙋтъ ѿ градѡ́въ і҆ꙋ́диныхъ и҆ ѿ ѡ҆кре́стныхъ і҆ерⷭ҇ли́ма, и҆ ѿ землѝ венїамі́ни и҆ ѿ по́льныхъ (Иер. 17, 26)

чс 2 ВЗ=1

gr по́льный: A; plen,sg,m,nom/acc