подчини́ти

подчини́ти [подчинити]

САР-1 ‹Подчиня́ю›, ешь, подчини́лъ, ню̀, ня́ть, ни́ть. гл. д.
Дѣлаю кого зависимымъ отъ другаго.
‹Подчинить кого власти чьей›.
→САР-1 т.6, с.759

чс 1

gr подчини́ти: V,pf,tran; :