понырѧ́ющїй

понырѧ́ющїй [поныряющий]

Алекс ‹поныря́ющій›, щая, щее, пролѣзающій, проползающій. 2 Тим: 3. 6. Отъ сихъ бо суть поныряющіи въ домы.

чс *

gr поныря́ти: V,ipf,intr; °