послꙋ́шающїй

послꙋ́шающїй [послушающий]

ГлтНЗ ‹послꙋ́шаѧ› (ἀκούων, audiens; ὑπακούων, auscultans) – слушающий, повинующийся. Лк 2:46 ѡ҆брѣто́ста є҆го̀ въ це́ркви – и҆ послꙋ́шающаго и҆́хъ.

чс 1 Проч=1

gr послу́шати: V,pf,tran; partcp,fut,act,plen,sg,m,nom/acc

См| послꙋ́шати послꙋ́шающїи