пото́пнꙋти

пото́пнꙋти [потопнути]

САР-1 ‹Потопа́ю›, ешь, пото́пъ, то́пну, па́ть, то́пнуть. гл. ср.
Погрязаю во глубину воды.
‹Потопло много судовъ›.
→САР-1 т.6, с.177

чс *

gr пото́пнути: V,pf,intr; :