препоѧсо́ватисѧ

препоѧсо́ватисѧ [препоясоватися]

САР-1 ‹Препоя́суюся›, ешися, я́сахся, я́шуся, я́соватися, я́сатися. гл. возвр. Сл.
Опоясываю себя.
‹Приемъ лентіонъ, препоясася›. Іоан. XIII. 4.□
→САР-1 т.4, с.1039

чс *

gr препоясо́ватися: V,ipf,intr,med; :