примрача́тисѧ

примрача́тисѧ [примрачатися]

САР-1 ‹Примрача́юся›, ешися, чи́лся, чу́ся, чи́тися. гл. возвр. Сл.
Нѣсколько темнѣю, помрачаюся.
‹Небо примрачися облаки›. 3. Цар. XVIII. 45.□
→САР-1 т.4, с.302

чс -

См. примрачи́тися: