пространѧ́ти
пространѧ́ти [пространяти]
Фл ‹Пространяти(ся)›, ‹пространити(ся)›. Совр. нет. ▸ Распространять(ся); расширять(ся); открыто рассказывать(ся). ◂ Син. пс., 4, 2. Усп. сб. 109 б 31.
чс -
пространѧ́ти [пространяти]
Фл ‹Пространяти(ся)›, ‹пространити(ся)›. Совр. нет. ▸ Распространять(ся); расширять(ся); открыто рассказывать(ся). ◂ Син. пс., 4, 2. Усп. сб. 109 б 31.
чс -