просїѧ́нїе

просїѧ́нїе [просияние]

Фл ‹Просияние›. Совр. устар. ▸ Сияние; просветление. ◂ Изб. 1073 г., 25.

САР-1 ‹Просія́ніе›, нія. с. ср.
Изполненное дѣйствіе просіявшаго; проблистаніе.
→САР-1 т.5, с.461

чс 2 Окт=1 Проч=1