спомѧнꙋ́тисѧ

спомѧнꙋ́тисѧ [спомянутися]


СЦРЯ ‹спомяну́тися› гл. воз. сов. Церк. ▸ Опомниться. ◂ Самъ въ себе пришедъ, спомянуся. Прол. Окт. 26.


Фл ‹Спомянутися›. Совр. нет. ▸ Опомниться. ◂ Прол. Окт., 26.≈


чс -