стица́тисѧ
стица́тисѧ [стицатися]
Св сбегаться, собираться (Мк. 6, 33□).
СЦРЯ ‹стица́тися› ‹ца́юся›, ‹ца́ешися›, гл. вз. Церк. ▸ Стекаться, сходиться, собираться. ◂ И пѣши отъ всѣхъ градовъ стицахуся тамо. Марк. VI. 33.□ Всесильнаго Духа Святаго дѣйство, боговидно всельшееся въ тя, богогласе, стицатися подвиже отъ конецъ всѣхъ отъ духовъ лукавыхъ томимыя. Мин. мѣс. Мая 24.
Фл ‹Стицатися›. Совр. нет. ▸ Стекаться, собираться. ◂ Мин. Мая, 24.
Алекс ‹стица́тися›, цаюся, ешися, и чуся, чешися, сбѣгаться, собираться. Марк: 6. 33□. Прол: Апр: 23.
чс 1 МнК=1
gr стица́тися: V,ipf,intr,med; inf