стица́тисѧ

стица́тисѧ [стицатися]


Св сбегаться, собираться (Мк. 6, 33□).


СЦРЯ ‹стица́тися› ‹ца́юся›, ‹ца́ешися›, гл. вз. Церк. ▸ Стекаться, сходиться, собираться. ◂ И пѣши отъ всѣхъ градовъ стицахуся тамо. Марк. VI. 33.□ Всесильнаго Духа Святаго дѣйство, боговидно всельшееся въ тя, богогласе, стицатися подвиже отъ конецъ всѣхъ отъ духовъ лукавыхъ томимыя. Мин. мѣс. Мая 24.


Фл ‹Стицатися›. Совр. нет. ▸ Стекаться, собираться. ◂ Мин. Мая, 24.


Алекс ‹стица́тися›, цаюся, ешися, и чуся, чешися, сбѣгаться, собираться. Марк: 6. 33□. Прол: Апр: 23.


ГлтНЗ (συντρέχειν, concurrere) – стекаться: бежать. Мк 6:33□ и҆ пѣ́ши ѿ всѣ́хъ градѡ́въ стица́хꙋсѧ (бежали) та́мѡ.


чс 1 МнК=1


gr стица́тися: V,ipf,intr,med; inf