черне́цъ [чернец]
od монах
Дч* монах.
Фл ‹Чернец›. Совр. устар. ▸ Монах. ◂ Евх. 82 а 2. Изб. 1073 г., л. 40.
чс *
gr черне́цъ: S,m,anim; ˜