чре́внїй [чревний]
СЦРЯ ‹чре́вній› ‹яя›, ‹ее›, пр. Церк. ▸ Принадлежащій, или относящійся къ чреву. ◂ Се достояніе Господне сынове, мзда плода чревняго. Псал. CXXVI. 3.□
чс *
gr чре́вній: A; :