є҆динѧ́тисѧ

є҆динѧ́тисѧ [единятися]

СЦРЯ ‹едини́тися› ‹ню́ся›, ‹ни́шися›, гл. воз. Церк. ▸ Дѣлаться съ кѣмъ либо одинакимъ; соединяться. ◂ Весь Богу освятился еси, Антоніе, единъ единому, всемудре, единяяся добродѣтелію и бесѣдами. Мин. мѣс. Янв. 17.

Дерив Возвр. к є҆динѧ́ти

чс *

gr единя́тися: V,ipf,intr,med; :