і҆а́ковль

і҆а́ковль [иаковль]

od Иакову принадлежащий

Фл ‹Иаковов›, ‹иаковль›. Совр. нет. ▸ Прит. прил. к ‘Иаков’. ◂ Зогр., Л. 3, 34. Усп. сб., 125 г.

Фл ‹Ияковль›, ‹иаковль›, ‹ияковов›, ‹иаковов›. Совр. нет. ▸ Принадлежащий Иакову, Яковлев. ◂ Зогр., Остр., Ио. 4, 6.

Дериві҆а́кѡвль

чс *

gr іа́ковль: A,poss; :

См| і҆а́кѡвль і҆ѧ́ковль

gr іа́кѡвль: A,poss; brev,sg,m,nom/acc

См| і҆а́кѡвль