і҆а́ковль
і҆а́ковль [иаковль]
od Иакову принадлежащий
Фл ‹Иаковов›, ‹иаковль›. Совр. нет. ▸ Прит. прил. к ‘Иаков’. ◂ Зогр., Л. 3, 34. Усп. сб., 125 г.
Фл ‹Ияковль›, ‹иаковль›, ‹ияковов›, ‹иаковов›. Совр. нет. ▸ Принадлежащий Иакову, Яковлев. ◂ Зогр., Остр., Ио. 4, 6.
чс *
gr іа́кѡвль: A,poss; brev,sg,m,nom/acc
См| і҆а́кѡвль