ѡ҆ста́вльшїй

ѡ҆ста́вльшїй [оставльший]


ГлтНЗ ‹Ѡ҆ста́вль›, ‹-льшїй› (καταλιπών, καταλείψας, derelictus; ἀφείς, omissus; ἐάσας, relictus; ὑπολιμπάνων, relinquens; ἀπολιπών, qui reliquerit) – оставляющий, покидающий; оставивший, покинувший. Мф 4:13□ и҆ ѡ҆ста́вль (κ.) назаре́тъ.


чс 1


gr ѡста́вити: V,pf,tran; °

См· ѡ҆ста́вленный ѡ҆ста́вити