ѡ҆ша́ѧтисѧ

ѡ҆ша́ѧтисѧ [ошаятися]


Св устраняться, удаляться.


СЦРЯ ‹ошаява́тися› ‹ва́юся›, ‹ва́ешися›; ‹оша́ятися›, гл. воз. Церк. ▸ Устраняться, удаляться, воздерживаться отъ чего либо. ◂ Отъ воды же чуждія ошайся. Притч. IX. 18.


Фл ‹Ошаватися›, ‹ошаятися›. Совр. нет. ▸ Воздерживаться. ◂ Панд. Ант. XI в., л. 17, л. 28.≈


чс 3 МнК=1 ТрП=1 Слж=1


gr ѡша́ятися: V,pf,intr,med; inf