ѡ҆ша́ѧтисѧ

ѡ҆ша́ѧтисѧ [ошаятися]

Св устраняться, удаляться.

СЦРЯ ‹ошаява́тися› ‹ва́юся›, ‹ва́ешися›; ‹оша́ятися›, гл. воз. Церк. ▸ Устраняться, удаляться, воздерживаться отъ чего либо. ◂ Отъ воды же чуждія ошайся. Притч. IX. 18.

Фл ‹Ошаватися›, ‹ошаятися›. Совр. нет. ▸ Воздерживаться. ◂ Панд. Ант. XI в., л. 17, л. 28.≈

чс 3 МнК=1 ТрП=1 Слж=1

gr ѡша́ятися: V,pf,intr,med; inf