ѹ҆ничиже́ннѡ
ѹ҆ничиже́ннѡ [уничиженно]
САР-1 ‹Уничиже́нно›. нар.
Унижая себя.
‹Уничиженно просить кого о чемъ›.
→САР-1 т.6, с.812
чс 1
ѹ҆ничиже́ннѡ [уничиженно]
САР-1 ‹Уничиже́нно›. нар.
Унижая себя.
‹Уничиженно просить кого о чемъ›.
→САР-1 т.6, с.812
чс 1