а҆рхїмагі́ръ
а҆рхїмагі́ръ [архимагир]
od начальник: поваров, телохранителей, воинов
od ‹А҆рхимагиръ› главный повар, 2. начальник телохранителей
Дч* ‹а҆рхїмагі́ръ› сущ. греч. ἀρχιμάγειρος — начальник поваров, телохранителей или — воинов; начальник войска, главнокомандующий. Мадїа́не же прода́ша і҆ѡ́сифа во є҆гѵ́петъ пентефрі́ю є҆ѵнꙋ́хꙋ фараѡ́новꙋ, а҆рхїмагі́рꙋ (Быт. 37, 36□). Въ мцⷭ҇ъ же пѧ́тый, въ седмы́й де́нь мцⷭ҇а, сїѐ лѣ́то девѧтоена́десѧть навꙋходоно́сора царѧ̀ вавѷлѡ́нска, прїи́де навꙋзарда́нъ а҆рхїмагі́ръ, ра́бъ царѧ̀ вавѷлѡ́нскагѡ, во і҆ерⷭ҇ли́мъ (4 Цар. 25, 8□).
СЦРЯ ‹архимаги́ръ› ‹а›, с. м. Церк. ▸ Главный поваръ; начальникъ надъ поварами. ◂ Даде ему архимагиръ пищу и дары. Іерем. XL. 5.□
чс 16 ВЗ=10
gr архімагі́ръ: S,m,anim; sg,nom
См| а҆рхїмаги́ръ