возвы́ти [возвыти]
СЦРЯ гл. ср. Церк. ▸ Взвыть, завыть. ◂ И звѣріе возвыютъ въ разсѣлинахъ ея. Софон. II. 14.□
Фл ‹Возвыти›, ‹возвыю›. Совр. нет. ▸ Взвыть, завыть. ◂ Софон., 11, 14.≈
чс *
gr возвы́ти: V,pf,intr; :