возвы́ти

возвы́ти [возвыти]


СЦРЯ гл. ср. Церк. ▸ Взвыть, завыть. ◂ И звѣріе возвыютъ въ разсѣлинахъ ея. Софон. II. 14.


Фл ‹Возвыти›, ‹возвыю›. Совр. нет. ▸ Взвыть, завыть. ◂ Софон., 11, 14.≈


чс *


gr возвы́ти: V,pf,intr; :