воздѣ́ѧтисѧ
воздѣ́ѧтисѧ [воздеятися]
Фл ‹Воздеяти(ся)›. Совр. нет. ▸ Поднимать(ся). ◂ Супр., 91, 10. Изб. 1076 г., 233 об.
чс *
gr воздѣ́ятися: V,ipf,intr,med; :
gr воздѣ́ятися_2: V,pf,tran; :
воздѣ́ѧтисѧ [воздеятися]
Фл ‹Воздеяти(ся)›. Совр. нет. ▸ Поднимать(ся). ◂ Супр., 91, 10. Изб. 1076 г., 233 об.
чс *
gr воздѣ́ятися: V,ipf,intr,med; :
gr воздѣ́ятися_2: V,pf,tran; :