замы́слити

замы́слити [замыслити]

САР-1 ‹Замышля́ю›, ешь, замы́слилъ, замы́шлю, шля́ть, замы́слить. гл. д.
Вознамѣриваюсь, предполагаю въ умѣ изполнить что, задумываю.
‹Мардохей разумѣвъ замышляемое, раздра ризы своя›. Эсѳ. VI. 1.
‹Замышлять важныя предпріятія›.
→САР-1 т.4, с.367

чс -

См. замышля́ти: