плѣни́тисѧ
плѣни́тисѧ [пленитися]
СЦРЯ ‹плѣня́ться› ‹ня́юсь›, ‹ня́ешься›; ‹плѣни́ться›, 1) гл. воз. * ▸ Прельщаться. ◂ Плѣняться красотою, добродѣтелью, краснорѣчіемъ, голосомъ, пѣніемъ. 2) стр. ▸ Быть плѣняему. ◂
чс *
gr плѣни́тися: V,pf,intr,med; :
См| плѣ́ншїйсѧ