кїнові́йскїй [киновийский]
Фл ‹Киновийский›. Совр. нет. ▸ Прил. к ‹киновия›, ‹киновий› (в зн. обитель, небольшой монастырь). ◂ ВМЧ, Дек., 475.
Дерив Прил. к кїнові́а, кїнові́й
чс -
См. кінові́я:, кїнові́й