кїнові́йскїй

кїнові́йскїй [киновийский]

Фл ‹Киновийский›. Совр. нет. ▸ Прил. к ‹киновия›, ‹киновий› (в зн. обитель, небольшой монастырь). ◂ ВМЧ, Дек., 475.

чс -

См. кінові́я:, кїнові́й