гнѣ́ваѧйсѧ

гнѣ́ваѧйсѧ [гневаяйся]

ГлтНЗ (ὁ ὀργιζόμενος, qui irascitur) – гневающийся. Мф 5:22□ всѧ́къ гнѣ́ваѧйсѧ на бра́та своего̀ всꙋ́е пови́ненъ є҆́сть сꙋдꙋ̀.

чс 14 ВЗ=1 ЕВ=1 ЕВБ=1 Мол=1 ПрБ=2 Проч=8

gr гнѣ́ватися: V,ipf,intr,med; partcp,praes,act,plen,sg,m/n,nom

См| гнѣ́ватисѧ