грѣхопа́дати

грѣхопа́дати [грехопадати]

СЦРЯ ‹грѣхопа́дати› ‹даю›, ‹даеши›, гл. ср. Церк. ▸ Впадать въ грѣхъ. ◂ Радующіися о грѣхопаденіи иныхъ, сами грѣхопадаютъ. Слово на исходъ души.

Фл ‹Грехопадати›. Совр. нет. ▸ Совершать грех. ◂ СЦРЯ.

САР-1 ‹Грѣхопа́даю›, еши, дати. гл. ср. Сл.рѣдкоупотр.
Подвергаюся грѣху, впадаю въ преступленіе.
‹Радующіися о грѣхопаденіи иныхъ, сами грѣхопадаютъ›. Слово на исходъ души.
→САР-1 т.2, с.396

чс -