да́нникъ [данник]
Дч* сборщик податей. Прол. сен. 27; платящий дань.
СЦРЯ ‹да́нникъ› ‹а›, с. м. ▸ Платящій дань. ◂ Быша ему въ данники. 1 Макк. I. 4.
чс 3 ВЗ=3
gr да́нникъ: S,m,anim; sg,nom