каменоби́ти
каменоби́ти [каменобити]
od → ‹Каменова́ти› Побивать камнями
СЦРЯ ‹каменоби́ти› ‹бію́›, ‹біе́ши›, гл. д. Церк. ▸ Побивать каменьями. ◂ Каменобіемъ радовался еси. Мин. мѣс. Окт. 13.
Фл ‹Каменобити›. Совр. нет. ▸ Избивать камнями. ◂ Мин. Окт., 13.≈
чс *
gr каменоби́ти: V,ipf,tran; :