ко́зїй

ко́зїй [козий]

САР-1 ‹Ко́зій›, зья, зье. прил.
Козѣ принадлежащій, отъ козы получаемый.
‹Пріидоша въ милотѣхъ и въ козіяхъ кожахъ›. Къ Евре. XI. 37.□
‹Козья шерсть›.
‹Козье молоко, мясо›.
→САР-1 т.3, с.689

ГлтНЗ (αἴγειοις, caprinus) – козий. Евр 11:37□ проидо́ша въ ми́лѡтехъ и҆ въ ко́зїѧхъ ко́жахъ.

Дерив Притяж. к коза̀

чс 2

gr ко́зій: A,poss; brev,sg,m,nom/acc