лїтꙋргїа́рїй

лїтꙋргїа́рїй [литургиарий]

СЦРЯ ‹литургіа́рій› ‹я›, с. ср. ▸ Книга, называемая служебникъ, содержащая въ себѣ чинъ вечерни, утрени и литургіи, для руководства священнослужителей. ◂ Кипріанъ митрополитъ преведе съ Греческа книгу литургіарій. Прол. Февр. 12.

чс *

gr літургіа́рій: S,m,inan; :