мимогрѧстѝ
мимогрѧстѝ [мимогрясти]
СЦРЯ ‹мимогрястѝ› ‹гряду̀›, ‹гряде́ши›, гл. ср. Церк. ▸ Тоже, что ‹мимоитѝ›. ◂ Мимогрядый видѣ Левію Алфеова. Марк. II. 14.□
САР-1 ‹Мимогряду̀›, де́ши, грястѝ. гл. ср. Сл.
Иду, прохожу, шествую мимо.
‹Мимогрядый видѣ Левію Алфеова›. Марк. II. 14.□
→САР-1 т.2, с.410
чс *
gr мимогрясти́: V,ipf,intr; :
См| мимогрѧ́дый