пи́вшїй

пи́вшїй [пивший]


ГлтНЗ ‹Пи́въ›, ‹-шїй› (πιών, qui biberit) – пивший. Лк 5:39□ И҆ никто́же пи́въ ве́тхое, а҆́бїе хо́щетъ но́вагѡ.


чс *


gr пи́ти: V,ipf,tran; °

См· пїю́щїй пїѧ́й пи́ти